Карликові сукуленти роду Титанопсис

Сукуленти роду Титанопсис (Titanopsis) відносяться до сімейства Аізових. Це листові екзоти, які ростуть в умовах кам’янистих пустель, переважно на території Південної Африки. Назва цих культур перекладається як «подібний вапну». Таке найменування культури отримали завдяки Рудольфу Марлота, який в 1907 р виявив ці суккулентні рослини, натиснувши, на його думку, на «шматок вапняку» і роздававши його.

Опис сукулентів роду Титанопсис

Представників цього роду налічується 10 різновидів. Всі вони – багаторічні культури. У них досить товсті листочки, м’ясистої форми, їх довжина до 3 сантиметрів. Вони формують красиві прикореневі розетки. Листочки можуть бути різних відтінків – від зелених до блакитних, також зустрічаються рожеві, червоні, коричневі і фіолетові. Зверху листочки покриті невеликими горбиками, що мають світлі відтінки. Дорослі культури формують невеликі стебельця.
Представники цього роду також радують і цвітінням. Бутончики можуть бути жовтими і помаранчевими, у них досить багато довгих і вузьких пелюсток. Усі квітки поодинокі, їх діаметр до 2,5 сантиметрів.

Догляд в домашніх умовах за Титанопсисами

Завдяки своєму екзотичному зовнішньому вигляду такі культури користуються популярністю у багатьох квітникарів. Доглядати за рослинами нескладно, головне дотримуватися основних правил, які ми опишемо нижче.

Ґрунт

Для вирощування сукулентів підійдуть пухкі, пористі, дреновані грунти. Оптимально, якщо в субстраті буде велика кількість річкового піску та перліту, що покращує дренажні умови. Можна також вирощувати культури в готових сумішах, призначених для сукулентів і кактусів.

Температура

Сукулент Титанопсис воліє комфортні температурні умови. Представники роду відмінно почувають себе в жаркому кліматі. У вегетаційний період підійде звичайна кімнатна температура, а ось взимку – краще знизити показники до +10 градусів.

Рівень освітлення

Оптимальним вибором стане розташування культур на підвіконнях, де яскраве освітлення, але з невеликою тінню в денну пору. У ранковий і вечірній сезон ультрафіолетові промені можуть потрапляти безпосередньо на рослинки, бажано щодня. В осінню та зимову пору потрібно надати максимально велику кількість сонячних променів.

Зволоження

Під час активного росту Titanopsis необхідно зволожувати так, щоб грунт між поливу встигав підсихати. Глибина – до 5 сантиметрів. Взимку, з настанням періоду спокою, необхідно тримати грунт сухим. При зморщуванню листочків – пора зволожити грунт. Важливо, щоб вода не потрапляла на листя культури.

Добрива

У весняну та літню пору необхідно підгодовувати сукуленти щомісяця, використовуючи для цього рідкі підгодівлі, в 0,5 концентрації. Взимку і восени в збагаченні грунту немає необхідності.

Вологість повітря

Не рекомендується перевищувати вологість, оскільки рослині подобається сухе повітря. Краще розміщувати культуру в приміщенні, яке добре провітрюється, а також відмінна циркуляція повітря.

Пересадка

Сукулент Титанопсис здатний рости на одному місці багато років. Тому пересаджувати рослину може знадобитися тільки в разі зміни грунту. Ємності для висадки краще використовувати ті, що мають великі дренажні отвори.

Боротьба з шкідниками та хворобами

При недотриманні вологості повітря, при надлишку поживних речовин а також нестачі циркуляції свіжого повітря на рослинах може формувати листова і стеблова гниль. В такому випадку необхідно відрегулювати режим поливу. При надлишку поживних елементів листочки можуть в’янути.
Основним шкідником культур вважають павутинного кліща. Його можна розпізнати по малопомітною павутині на листочках. Листові пластини стають мертвими, покриваються мініатюрними тріщинами, зростання сукулентів сповільнюється. Серед народних препаратів для боротьби використовується теплий душ і опромінення УФ-лампою протягом 14 діб. Серед хімічних препаратів підійде «Актелік» і «Фітоверм».

Методи розмноження сукуленту Титанопсис

Розмножувати культури можна двома методами – насіннєвим матеріалом та діленням рослини. Метод поділу простий – відокремлені вастини сукуленту обов’язково повинні мати корінця. Перед висадкою необхідно трохи підсушити посадковий матеріал. Потім пересадити його в піщаний субстрат (обов’язково сухий). Починати поливати нові саджанці потрібно через 2-3 тижні з моменту висадки.

Насіннєвий метод розмноження, щоб отримати сіянці, трохи складніше. Трохи розуміти, що насіння відрізняються світлочутливістю і в темних умовах погано проростають.

Обробляти насіннєвий матеріал до посіву немає необхідності. Основні моменти, на які слід звернути увагу в процесі розмноження:

Коли сформується третя пара листочків – сіянці можна переміщувати в окремі ємності.

Основні представники роду Титанопсис

Коротко опишемо найбільш популярні різновиди роду серед квітководів.

Сукулент Титанопсис Вапняний (Titanopsis calcarea)

Синонім – Titanopsis fulleri. Також його називають «Кальцарея або Титанопсис Калькарея». Це листова розеткова різновидність роду.

Листочки досягають до 2,5 сантиметрів в довжину, мають лопатоподібну форму, забарвлення – різноманітне. Зустрічаються сіро-зелені відтінки, коричневі. Кінчики листочків покритими горбиками округлої форми сіро-білого кольору, зі злегка червоним відтінком. Листочки формують розетки, їх діаметр до 8 сантиметрів. Квіточки майже сидячі, пофарбовані в жовто-оранжевий колір, рожево-тілесний. Початок цвітіння – вересень-жовтень.

Титанопсис Швантезі (Titanopsis schwantesii)

У сучасних джерелах також зустрічається і інша назва – Titanopsis primosii. Висота прикореневих розеток – до 3 сантиметрів, а ширина – до 10 сантиметрів.

Листочки мають ложкоподібну форму, світло-сірий окрас, але іноді з відтінком червоного. Також є коричневі горбики на закінченнях. Квіточки мають світло-жовте забарвлення, а діаметром до 2 сантиметрів.

Титанопсис Хюго Шлехтера (Titanopsis hugo schlechteri)

Це сукулент без стебла або з дуже коротким стеблом, з розетками, які виростають до 5 см в діаметрі.

Листя 2 см в довжину з трикутними, бородавитими кінчиками. Вони дуже мінливі за кольором, від зеленого, синього, сірого, червоного до фіолетового. Бородавки також розрізняються за кольором, від білого до червонувато-коричневого. Цвіте взимку дрібними, схожими на ромашки квітками, відтінок яких від жовтого до помаранчевого (іноді рожеві).