Південноамериканський кактус Ореоцереус

У цій статті ми хочемо поділитися інформацією про менш відомий кактус Ореоцереус. Ця сукулентна рослина не така популярна, як інші кактусові, але у досвідчених любителів кактусів він є одним з цінних придбань. Які особливості Ореоцереуса та як доглядати його в домашніх умовах – все це ви знайдете тут.

Опис кактусів роду Ореоцереус

Oreocereus являє собою рід рослин, що належить до сімейства Кактусових. До нього входять близько 11 видів кактусів, що у своїй більшості ростуть у напівзасушливих гірських масивах Анд у Південній Америці. Назва роду походить від двох грецьких слів oreo (“гора”) та Cereus, що в перекладі означає “гірський Цереус”.

Ці види кактусів повільно зростаючі, у своїй більшості мають стовпчасту форму і не перевищують 3 м у висоту. Головною особливістю Ореоцереуса, яка робить їх легко пізнаваними, є густі білі щетинки, які повністю покривають рослину, ідеально захищаючи їх від сильного холоду та прямого сонячного проміння. Завдяки цьому природному захисту рослини не тільки дуже стійкі до будь-яких кліматичних умов, але й надзвичайно довгоживучі.

Зазвичай рослини ростуть групами чи вигляді чагарника. Стебла діаметром до 10 см можуть бути прямостоячі і з часом схилятися набік.

Зазвичай минає кілька років, перш ніж кактус зможе розпускати квіти. Ореоцереус цвіте у літні місяці. В основному квітки пурпурно-фіолетові, 7-10 см завдовжки, трубчастої форми.

Як доглядати кактус Ореоцереус в домашніх умовах

Для цього кактуса важливо забезпечити адекватні умови довкілля. Що саме вимагає рослина – читайте далі.

Грунт

Oreocereus буде вдячний багатому та дренованому субстрату, оскільки він дуже чутливий до гниття за наявності вологості. До родючого ґрунту бажано додати пемзу або перліт у співвідношенні 1:1 для покращення дренажу. Переконайтеся, що рН ґрунту підтримується на рівні від 6,1 до 7,8.

Освітлення

Забезпечте Ореоцереусу доступ до прямого сонячного світла більшу частину дня. Більша кількість світла сприятиме густоті волосяного покриву та розвитку квітів. Проте варто захистити квітку у дуже спекотні літні дні. Кактусу також потрібний достатній потік свіжого повітря. Оптимальним місцем для кактусу буде підвіконня, що виходить на південь.

Температура та морозостійкість

Більшість видів Ореоцереусу ростуть у високогірних регіонах Анд, де присутні плюсові температури вдень та заморозки у нічний час. Їхній своєрідний густий покрив із щетинок захищає стебла рослини від низьких температур. Тому вони досить морозостійкі, деякі види можуть пережити короткочасні заморозки до -12 °С, якщо вони перебувають у сухому середовищі. Але все ж таки це теплолюбна культура і кактус буде більш комфортно почуватися при температурі вище від 10 °С до 32 °C влітку і вище 7 °С взимку.

Зволоження

Ореоцереус може тижнями обходитися без води. Оптимальні методом зволоження кактусу буде «полити і дати ґрунту висохнути». Добре зволожте ґрунт і зачекайте, поки він повністю висохне перед наступним поливом. Уникайте обприскування. Поливайте ґрунт, а не рослину.

В середньому навесні та влітку поливайте кактус раз на тиждень. Взимку практично не давайте квітці води, вона перебуватиме в стадії спокою.

Перевірити рівень сухості ґрунту можна, вставивши палець на глибину 5 см у ґрунт. Майте на увазі, що коріння сукулентних рослин легко гниють, а надмірне зволоження та часто вологий ґрунт вбиває їх.

Добриво

Ореоцереус потребує добрива так само, як і всі інші ваші рослини, але меншу дозу. Добриво для кактуса необхідне, щоб сприяти доброму зростанню та залишатися здоровим. У період вегетації підгодовуйте раз на місяць комплексною підживкою для кактусів. У період спокою удобрювати не варто.

Пересадка Ореоцереуса

Кактус зростає повільно і не вимагає частої пересадки. Вибираючи новий горщик, подумайте про те, щоб використовувати той, що трохи більший за попередній. Якщо ви оберете занадто велику ємність, є ризик, що нова землесуміш не зможе досить швидко висохнути між поливами.

Коротко опишемо всі етапи пересадки:

• зволожте ґрунт, щоб він розпушився;
• акуратно візьміться за рослину та почніть розхитувати горщик, намагаючись не тягнути за стебло. Якщо горщик важко відокремити, спробуйте обрізати ґрунт із країв горщика невеликим ножем;
• видаліть всі коріння, що виглядають мертвими або засохлими. Якщо і ґрунт, і коріння виглядають здоровими, не торкайтеся до кореневої грудки, тому що це викликає стрес у рослини;
• якщо ви знову використовуєте той же горщик, струсіть з коріння стару землю і відріжте близько 25% коріння. Це допоможе рослині залишатися здоровою та досить компактною, щоб продовжувати жити в тому ж горщику;
• додайте шар керамзиту та землю на дно горщику.
• Вставте кактус. Переконайтеся, що коренева грудка знаходиться на кілька сантиметрів нижче краю горщику;
• додайте грунтосуміш навколо коріння рослини і акуратно утрамбуйте її;
• добре полийте ґрунт до тих пір, поки вода не почне виходити через дренажні отвори.

Пам’ятайте! Пересадка – це стрес для Ореоцереуса. Потрібно близько одного місяця, перш ніж ваш кактус повністю відновиться.

Шкідники та хвороби Ореоцереусу

Кактуси роду Oreocereus схильні до зараження павутинним кліщем. Ця комаха утворює павутину, схожу на павучу. Вона харчується зовнішнім прошарком стебла кактуса, і уражені ділянки змінюють свій колір на коричневий. Найкращий спосіб лікування рослини – застосування пестициду.

Також варто пам’ятати про кореневу гнилю. Вона може з’явитися при неправильному поливанні рослини (постійно вологому ґрунті). Але ця проблема навряд чи виникне, якщо ви правильно зволожуєте ґрунт.

Розмноження Ореоцереусу

Oreocereus можна розмножувати живцями та насінням. Опишемо обидва методи докладніше.

Живцювання

• Виберіть здорові стебла, щоб вони не були пошкоджені;
• Обріжте стебла продезінфікованим ножем чи ножицями;
• Залиште живці сохнути у теплому місці у вертикальному положенні. Дрібні живці підсушують 5-7 днів, а великі 10-14 днів;
• Коли місце зрізу живця затягнеться, помістіть його в контейнер, наповнений піском, торфом та невеликою кількістю деревного вугілля. Дайте вашим живцям укорінитися;
• Коли з’явиться коріння, пересадіть Oreocereus в керамічний горщик, наповнений ґрунтосумішчю, описаною вище.

Насінням

• Заповніть контейнер землесумішшю, що складається з рівних частин родючого ґрунту, крупнозернистого піску та подрібненого деревного вугілля;
• Укладіть насіння за допомогою пінцету. Розпорошіть трохи води на насіння. Накрийте лоток поліетиленом та покладіть його на тепле місце під непрямим освітленням;
• Іноді зволожуйте грунт;
• Коли з’являться сходи, пересадіть керамічний контейнер з дренажними отворами. Використовуйте суміш для кактусів у поєднанні з піщаними матеріалами, такими як перліт, пемза або пісок.

Поширені види кактусу Ореоцереус

Рід Oreocereus представлений 11 різновидами колючого сукуленту. Ми коротко опишемо найзатребуваніші з них.

Ореоцереус Сельса або Цельса (Oreocereus celsianus)

Цей вид широко поширений великих висотах в Аргентині, Болівії та Перу. Рослина є стовпчастим кактусом, що росте групами, в дикій природі може досягати і 3 м у висоту (але зазвичай менше 2 м у висоту). Стебло товсте, прямостояче, у вигляді циліндра до 12 см в діаметрі, покрите пухнастими білими волосинами, з найбільшою густотою на кінцях стебел, що відступає до майже голого стовбура біля основи. Пагони з часом гілкуються в основі, нові гілки або розпростерті, або висхідні. Ребра від 9 до 25, прямі, висотою близько 1 сантиметра, з ледь помітними округлими горбками та епідермісом від зелено-сірого до темно-зеленого кольору. Шипи 2 см завдовжки. Квітки денні, трубчасті, блідо-рожеві або темно-червоні, 7-9 см завдовжки і 3 см в діаметрі. Вони з’являються збоку майже на верхівці рослини і лише після того, як рослині виповниться кілька років. Сезон цвітіння – весна.

Ореоцереус Троллі (Oreocereus trollii)

Ареал цього виду – Південна Болівія та Північна Аргентина. Він зростає у дуже посушливих гірських районах. Ореоцереус Троллі є чагарниковим стовпчастим кактусом з тонкими пагонами, повністю вкритими волосистим покривом і потужними кольоровими колючками. Молоді рослини дуже популярні у деяких країнах. У молодих кактусів пагони схожі на товсті сфери. Стебла до 10 см у діаметрі, спочатку майже кулясті, потім до 1 м заввишки (зазвичай менше 50 см), світло-зелені з густим коконоподібним вовняним покривом. Квітки до 4 см завдовжки, бувають рожеві чи фіолетово-червоні, трубчастої форми. Цвіте влітку.