Особливості роду чілійських кактусів Коп’япоа

Любителі екзотичних рослин давно оцінили переваги сукулентів та кактусів. Непотребуючі до себе особливої уваги,ці  рослини прекрасно впишуться в будь-яке приміщення, ставши яскравим його акцентом. Однією з таких культур є кактус роду Коп’япоа, родом з пустелі Атакама в Чилі. Пропонуємо розглянути особливості цієї квітки, що належить до сімейства Кактусових (Cactaceae).

Зовнішній вигляд та опис роду кактусів

Науковою назвою Коп’япоа (лат. Copiapoa) цій культурі присвоєно одним з міст Південної Америки – Коп’япо в Чилі. У дикій природі ареал роду обмежений північним Чилі. Вони зустрічаються головним чином в пустелі Атакама, де дощі велика рідкість. Рослини в середовищі існування отримують вологу з прибережних туманів. Рід кактусових під цим найменуванням об’єднує понад 20 видів рослини.

Всі вони відрізняються за зовнішніми ознаками і можуть бути:

• поодинокими і розгалуженим з щільно-кулястими, кулястими або циліндричними пагонами;
• з розгалуженою або стрижневою ріповидною кореневою системою;
• голкоподібними або кулястими колючками різної довжини;
• дзвінковидними або воронковидними квітками жовтого або червоного відтінку;
• округленим або гранованим навколоплідником.

У всіх видів чітко помітні ребра, а цвітіння відбувається на вершині кактуса з короткими і широкими квітковими трубками. Блідий жовтий окрас відрізняє не тільки тичинкові нитки, але і навіть пильовики. Хоча останні можуть бути і більш яскравими. Характерна малоплодовитість. У тих випадках, коли присутні лусочки, можуть бути і білі коротенькі волосинки в пазухах. Перевагою рослини вважається не тільки така варіабельність, а й раннє цвітіння зі збереженням цієї здатності практично протягом усього його існування.
Популярними є види з шипами, без них, маленькі і метрові з сірувато-блакитним до насичено-зеленого і навіть коричневого кольору.

Кактус Коп’япоа: особливості вирощування

Існування в регіоні з практично нульовими опадами накладає свій відбиток на «звички» кактуса. Створити атмосферу, коли він зможе отримувати вологу не з прямого методу поливу, а з туману можна розпиленням води дрібними крапельками в ранкові години.

Іншими вимогами екзотика є:

Як і інші рослини, кактус Коп’япоа не надто полюбляє переміщення на нову локацію. Тому перед розведенням культури краще відразу визначити для нього постійне місце. Розміром квітки можна керувати  завдяки визначеності розміру горщика для зростання. Однак деякі види мають велику розгалуженість кореневища, більшу ніж наземна частина.

Розмноження культури Copiapoa

Існує 2 методи розмноження цього «чилійця»: насіннєвий і розподіл бокових відростків.
Перший трудомісткий і малоефективний, що вимагає тривалого часу. Насіння чорного забарвлення, які можуть бути і блискучі і звичайні, необхідно висаджувати в горщики відразу ж після їх вилучення з коробочок квітки, щоб зберегти максимальну врожайність. Грунтосуміш потрібна як для дорослого кактуса.

Більш прийнятним для отримання повноцінної рослини з тими ж зовнішніми ознаками буде спосіб розділенням (не викидаючи старих грудок землі). Але і тут існує нюанс – необхідно брати саме ту частину стебла, яка розташовується біля основи. Для кращого вкорінення земля повинна бути трохи вологою. Заглиблювтих посадки мінімально – краще поступово додавати грунтосуміш, ніж викликати гниття на перших же етапах вкорінення. Цим легким способом можна за пару років з 1 дорослої рослини отримати цілий сад.

Складнощі при вирощуванні

Чилійський кактус Коп’япоа практично без проблем вирощувати навіть квітникарям початківцям. Його мінімальна вимогливість у всіх аспектах і оригінальність зовнішнього вигляду роблять рослину затребуваним навіть у колекціонерів.
Але неправильне дотримання агротехнічних норм впливає і на нього:

• втрачається зовнішній лиск екзотичної рослини;
• воно практично не розвивається і не дає квіток;
• може загнивати від переливу рідини;
• призводить до формування опіків від прямих сонячних променів.

Для комах нашого регіону рослина не представляє інтерес. А хвороби передаються в чому тільки через неякісний грунт при правильних методах вирощування. Вирішити проблему часто можна шляхом пересаджування в іншу грунтосуміш.

Популярні види роду Коп’япоа

Ця рослина здатна задовольнити бажання будь-якого квітникаря. Фахівці кажуть про існування 27 видів (в інших джерелах до 50), кожен з яких має свої особливості по висоті, забарвленню, цвітінню і іншим параметрам.
Найбільш популярними для розведення поза чилійського регіону є наступні:

• Сopiapoa esmeraldana. Висота 7-7.5 см, стебло соковите зелене і м’ягке. Шерсть на кінчику стебла особливо помітна в період цвітіння. Ребристість в 13-16 смуг, зубці глибокі.

  

  Прямі колючки коричневого або сіруватого відтінку досягають в довжину 2 см. При цьому квітки в 3.5 см насичено-жовті. Витримує до + 50 ° С.

• Copiapoa humilis. Маленький, повільнозростаючий кактус. Стебло від блідо-оливкового до жовтувато-коричневого кольору, м’ягке, з рясною шерстю на вершині, до 6 см у висоту і до 9 см в діаметрі.

  

  Колючки від сірувато-білих до жовтуватих або чорних. Квітки жовті і до 4 см в довжину.

• Кактус Copiapoa laui. Найменший представник роду, в діаметрі досягає близько 2 см, в той час як яскравий жовтий квітка на верхівці – 3 см.

  

  Для даного виду характерні коричневий епідерміс, спірально розташовані горбики плоских ребер з білими волохатими ареолами. Має тоненькі ледве помітні колючки.

• Copiapoa taltalensis. Кулястий одностеблевий кактус. З часом в кімнатних рослинах цього виду формується стовбурова форма. Висота – 15 см, а діаметр – 10 см, квітка – 3 см.

  

  Забарвлення – сірувато-фіолетове з зеленими проявами. З опушених ореолів виступають по 6 – максимум 8 колючок, центральна з яких, може досягати 5 см.

• Copiapoa dealbata. Являє собою сірувато-білий кактус округлої форми, що формується з часом до 1 м у висоту і більше 2 м в ширину.

  

  Квітки блідо–жовті, до 3,5 см в довжину і в діаметрі. Даний вид починає цвісти після 6-10 років.

• Copiapoa longistaminea (Коп’япоа де Адріана). Один з найбільш популярних видів роду Копіапоа. Утворює щільні подушки, на верхівці яких багато «голів», покритих сіруватим воском і помаранчевою шерстю.

  

  Стебла від кулястих до коротких циліндричних висотою до 50 см і діаметром до 15 см. Колючки прямі, 3 см в довжину. Квітки воронкоподібні, яскраво-жовті.

Якщо порівнювати деякі види, як наприклад, пухнастий Copiapoa krainziana і майже «голий» Copiapoa hypogea, то відмінностей буде набагато більше, ніж подібностей. Цим і примітний даний рід.
Перші відомості про цю рослину з’явилися в науковому світі близько століття тому, але до цих пір точаться дискусії з приводу кількості видів, т. Як в природі паралельне запилення різних представників кактусів цілком часте явище. Це призводить до виникнення зовнішніх відмінностей з «материнськими» особами.
Однак багатоликість культури – її перевага для любителів креативу в декорі. До того ж, кактус Копіапоа не займе багато часу в догляді і відмінно підійде навіть ледачим квітникарям. А при особливо активному догляді колекціонерів, рослина покаже всі свої принади, і роками оригінально буде прикрашати приміщення.