Кактус Ібельманія

У цій статті ми розповімо про красивий бразильський кактус Ібельманія або Uebelmannia. Ми не тільки опишемо його особливості, але і як правильно доглядати за рослиною в домашніх умовах, а також про її види.

Опис роду кактусів Ібельманія

Цей рід створений і описаний порівняно недавно, в 1967 році А. Бейнінгом. Назву йому було дано на честь мецената та спонсора кількох експедицій до Південної Америки швейцарця В. Ібельмана (Uebelmann, Werner). Через особливості вимови та перекладу прізвища мецената українською мовою в літературі та інтернеті зустрічаються кілька назв даного кактусу – Ібельманія, Убельманія та Ебельманія. Але, згідно з міжнародними правилами, рослинам, яким було дано найменування, відносно місця їхнього зростання або прізвищ відомих людей, слід вимовляти з урахуванням мовної приналежності, а не за правилами читання латинської мови. Тому назва кактусу Uebelmannia українською правильно треба вимовляти Ібельманія. На даний момент відомі три основні види кактусу та кілька підвидів.

Представники роду Ібельманія виростають у бразилійських сухих саванах (кампо-рупестрі) та на скелястих ділянках у тріщинах скель, у кишенях або на невеликих плоских ділянках з присутністю піску та органіки (листового компосту) серед кристалічних порід. Ібельманії можна знайти у невеликому ареалі. В природі вони перебувають у на грані зникнення через надмірний збір на продаж та знищення худобою. Отже, кактус внесено до списку видів, що зникають.

Всі три види роду (Uebelmannia pectinifera, Uebelmannia gummifera та Uebelmannia buiningii) ростуть поодиноко і практично ніколи не розгалужуються. Їх кулясті або циліндричні стебла досягають висоти до 75 см. Численні ребра переважно гострі, але іноді й розділені на горбки. Від ареол відходить від 2 до 7 шипів, які розташовані від вузько направлених до розчепірених або гребінчастих. Вони можуть бути прямими або злегка вигнутими.

Квітки маленькі, короткі, лійчасті, жовтого кольору. Вони з’являються біля кінчика верхівки та розкриваються протягом дня. Квіткова трубка покрита нечисленними ареолами, з яких виходить густа вовна та нечисленні щетинки.

Плоди Ібельманії від кулястих до циліндричних, жовті або червоні, ягодоподібні, голі біля основи і вкриті вовною та щетинками догори. Плоди містять блискуче насіння від чорного до червонувато-коричневого кольору.

Як вирощувати Ібельманію в домашніх умовах

Перед тим як купувати цю рослину варто ознайомитися з умовами їхнього зростання в природі. Саме це допоможе вам у майбутньому правильно доглядати за Ібельманією. Цей кактус досить примхливий і розвиватиметься, тільки якщо ви надасте йому мікроклімат, в якому він зростає в природі. Оскільки Eбельманнію не так просто вирощувати для новачків, найкраще вирощувати ці кактуси тільки тоді, коли у вас буде більше досвіду у вирощуванні кактусів.

Вимоги до ґрунту

Це перша особливість усіх кактусів роду Ібельманія або Убельманія. Рослина найкраще росте на злегка вапняному ґрунті, покращеному перегноєм із pH 5-7. Досвідченими кактусівниками часто використовується якісний субстрат для кактусових з добавкою 20% піщаного ґрунту. До цієї землесуміші можна додати невелику кількість органічного ґрунту.

Дорослі рослини Uebelmannia buiningi зі здоровою кореневою системою добре почуваються у субстраті зі слабокислим рН (~ 5,6), що складається наполовину з листової землі, 30 % від об’єму кварцового піску або крихти та інше – перліт або вермікуліт.

Пам’ятайте! Коріння Ібельманні дуже чутливі до нестачі кисню. Якщо грунт погано пропускає повітря та воду, коріння легко заразиться кореневою гниллю.

При поливанні вода повинна швидко проходити через субстрат, а не повільно просочуватись униз.

Порада. Щороку пересаджуйте або розпушуйте ґрунт, щоб забезпечити достатню аерацію ґрунту.

Освітлення

Ібельманнія – геліофільна рослина, якій для свого росту та подальшого цвітіння потрібна достатня кількість сонячного світла. Влітку його варто розмістити на відкритому балконі або в саду легкої тіні. Однак слід уникати тривалої дії палючих сонячних променів спекотного літа. У цей час кактус необхідно затінювати або трохи охолоджувати, щоб високі температури не зашкодили його епідермісу. Мінімальний час освітлення рослини 8-10 годин.

Температура та вологість

Uebelmannia зростає у тропічних, субтропічних та напівпустельних регіонах Бразилії з мізерними опадами, інтенсивним сонячним світлом та високими температурами. Оптимальна температура для зростання пагонів 20 – 35 ℃. Коли температура падає нижче 10 ℃ або піднімається вище 35 ℃ зростання Ібельманії сповільнюється, і вона впадає в сплячку. Навіть взимку в кімнаті ніколи не можна дозволяти опускатись температурі нижче 15 ℃.

Вологість повітря не повинна бути надто високою, але й сухе повітря цей кактус не переносить. Якщо у вашому будинку сухо, ви можете час від часу обприскувати рослину або купити невеликий зволожувач повітря. Влітку приміщення, де знаходиться рослина, має добре провітрюватися.

Зволоження

Навесні та влітку добре поливайте Ібельманію, даючи ґрунту в горщику висохнути, перш ніж знову зволожувати. Взимку ці кактуси не люблять залишатися повністю сухими протягом дуже довгого часу, намагайтеся поливати раз на 4 тижні.

Ебельманія або Uebelmannia любить воду з нижчим pH, в ідеалі близько 5,5-7 pH, тому чиста незабруднена дощова вода є кращою, ніж звичайна водопровідна.

Добриво

З весни та літа, під час активного зростання, Ібельманія добре сприймає щомісячне підживлення якісним добривом для кактусів, розбавленим у два рази менше, ніж рекомендують продавці. Не підгодовуйте рослину в зимові місяці, коли її зростання сповільнилося і вона перебуває у стані спокою.

Пересадка

Пересаджувати Uebelmannia варто навесні чи влітку, в ідеалі – на початку вегетаційного періоду. Виконуйте процедуру тільки тоді, коли кактус переріс свій горщик або з метою змінити субстрат на  більш свіжий. Вибирайте горщик, лише трохи більший, ніж попередній, тому що надто багато ґрунту навколо коренів може спровокувати кореневу гниль. Після пересадки залиште кактус від тижня до 10 днів у спокої, щоб коріння прижилося в новому горщику та ґрунті.

Хвороби та шкідники Ібельманії

Як і більшість кактусів, Ебельманія сприйнятлива до низки поширених шкідників, таких як щитівка, борошнистий червець та павутинний кліщ. Якщо ви помітили ознаки зараження, негайно ізолюйте заражену рослину та обробіть шкідників м’яким інсектицидом.

Через поганий догляд кактуси також можуть страждати від таких хвороб, як коренева гнилизна, сонячні опіки та надмірне поливання. Уникайте цих проблем, підтримуючи суворі умови вирощування та уважно стежачи за потребами вашої рослини.

Розмноження кактусів роду Убельманія

Розмножувати Uebelmannia досить складно. Хоча вони в домашніх умовах можуть виростати з насіння, у звичайній практиці їх найчастіше прищеплюють до іншого кактусу, щоб допомогти їм вижити. Але такий різновид, як U. pectinifera, необхідно вирощувати з насіння. Вони досить вибагливі у молодості.

Розмноження Ібельманії з нуля слід залишити експертам.

Опис різновидів роду Ібельманія

Як вже згадувалося вище, в даний рід входять три види і кілька підвидів та гібридів. Ми опишемо основні види.

Ібельманія гребінцева (Uebelmannia pectinifera)

Найбільш популярний із усіх різновидів. Росте лише в одному місці, на північний схід від Діамантини, гори Мінас-Жерайс (Бразилія). Кактус можна знайти в тріщинах скель, у кишенях чи на невеликих плоских ділянках. Як правило, це одиночна рослина заввишки 10-50 см (іноді до 1м). Даний вид різноманітний і дуже мінливий в середовищі, включаючи цілу низку численних локальних форм, де кожна форма пов’язана з іншими популяціями рослин з проміжними характеристиками. Кактус має 13-40 гострих ребер, що виступають, до 5 мм заввишки і 5-7 мм шириною. Квітки денні, лійчасті, зеленувато-жовті, довжиною 8-16 мм, і діаметром 6-10(-12) мм. Ібельманія гребінцева внесена до списку видів, що зникають. Цей вид частіше можна зустріти в колекціях, ніж у місцях проживання.

Ібельманія гуміфера (Uebelmannia gummifera)

Кактус росте на кварцовому піску у південно-східному біомі кампо-рупестрі. Хоча чисельність популяції, мабуть, становить мільйони особин та цей вид є під охороною. Основними загрозами є видобуток піску, розведення великої рогатої худоби, розвиток людини та збирання рослин та насіння.

Це, як правило, низький одиночний кактус. Стебло від кулястого до злегка подовженого та циліндричного з кремово-білою шерстю на верхівці, шириною 6-10 см. З віком стебло виростає до 10-12 см. Кактус вирощений у тіні, зеленіший, у той час як ті, що знаходяться на повному сонці, можуть набувати червоного кольору.

У зрілому віці у рослини формується до 32 ребер, але в молодому їх значно менше. Ці ребра спочатку сильно горбкуваті, пізніше стають вузькими і безперервними. Квітки денні, сіро-жовті близько 2 см завдовжки, 1,5 см у діаметрі. Сезон цвітіння спорадичний, від початку до кінця літа.

Uebelmannia buiningii

Це найбільш мініатюрний, а також рясно квітучий представник роду. Кактус славиться своєю красою, але його складно вирощувати і завжди прищеплюють до стовпчастих кактусів. Стебло від кулястого до короткоциліндричного, Забарвлення від зеленого до темно-шоколадно-коричневого, з шорсткою, бархатистою поверхнею, покритою дрібними восковими лусочками. Розмір стебла до 8 см у діаметрі. Ребра прямі, до 18 штук з відривом 15 мм друг від друга, розділені на горбки з відривом близько 5 мм друг від друга. Квітки лійчасті, яскраво-жовті, до 2,7 см у довжину і 2 см у діаметрі. Сезон цвітіння – від початку до кінця літа.

В статті використані матеріали з сайту llifle.com.