Північноамериканська Епітеланта: опис та особливості роду кактусів

Кактуси досить популярні у наших квітникарів, підкуповуючи своїм оригінальним видом і невибагливістю у догляді. Ці види сукулентів не залишуть байдужим жодного любителя флори. Кактус Епітеланта – ще один неординарний представник, пропонуємо ближче познайомитися з родом цієї рослини.

Опис роду кактусів Epithelantha

Кактус Епітеланта (Epithelantha) являє собою рід невеликих симпатичних рослин, батьківщиною яких є Північна Америка. Даний рід представлений шістьма різновидами, які мають невеликі, ледь помітні відмінності. Всі представники мають мініатюрними розмірами, максимальна висота дорослої рослини може досягати 10 см. У молодому віці рослини мають кулясту форму зі спрощеної верхівкою. З віком стебло може злегка витягуватися, набуваючи циліндричної форми.

Кактус Епітеланта має світло-зелене забарвлення, його стебла покриті великою кількістю ребер, розташованих по спіралі. Численні колючки мають світліше забарвлення, зверху вони дрібніші, до низу – більш витягнуті. Щільне розташування колючок створює вигляд повністю укутаного стебла в пухнасту оболонку.
Влітку, коли настає період цвітіння, на верхівці культури утворюється один або кілька невеликих, воронкоподібних квіток. Відтінки пелюсток можуть бути різними – від рожевих, кремових до яскраво-червоних до білих. По закінченню цвітіння, на місці квітки утворюються дрібні, округлої форми плоди. Вони також можуть бути яскраво-червоного або рожевого забарвлення. Плоди їстівні, але не смачні.
Зростає квітка досить повільно, іноді на ньому з’являються бічні прикореневі відростки, які можна відсажувати для отримання нових рослин.

Кактус Епітеланта: посадка та догляд в домашніх умовах

Як ми вже згадували, в догляді квітка досить невибаглива, але все ж для її гарного самопочуття і комфорту, необхідно слідувати декільком основним правилам:

Кожні 3-4 роки слід проводити пересадку культури. Проводять її в теплу пору року. Перед пересадкою слід просушити ґрунт, в якому буде рости квітка, потім вийняти його з старої ємності, добре обтрусити від землі і почистити кореневу систему від мертвих, пошкоджених коренів. В цьому випадку кореневище слід обробити фунгіцидом. Бажано вибирати неглибокі ємності, що володіють дренажними отворами. При пересадці обов’язково потрібно зробити хороший дренажний шар. Також поверхню грунту посипати піском або дрібним гравієм. Після пересадки не слід зволожувати грунт найближчий тиждень, полив здійснюється через тиждень, після адаптації квітки до нових умов.

Розмноження культури

Кактус Епітеланта можна розмножити, висіявши навесні зібрані в минулому сезоні насіння. Насіння висівають в добре дренований грунт, зверху злегка засипають піском і трохи зволожують. Горщик  накривається захисним склом і міститься в теплому приміщенні. Скло потрібно регулярно прибирати, провітрюючи посадку і в міру необхідності поливати. Після появи сходів захисне скло забирається. Підрослі саджанці розсаджують по окремих ємностей. Як при утриманні квітки, так і при вирощуванні його насіння необхідно обов’язково стежити за хорошим дренажем ґрунту.

Розмножувати також можна бічними відростками. Їх акуратно зрізують гострим лезом. Відросток добре просушують протягом декількох днів і лише, потім поглиблюють в заздалегідь підготовлений субстрат. Поливати саджанець потрібно помірно, з великими інтервалами часу.

Кактус Епітеланта: основні проблеми при вирощуванні

При найменшому перезволоженні грунту в кореневій системі швидко розмножуються гнилисті бактерії, що призводять до загибелі рослини. Таку квітку можна врятувати тільки при екстреній пересадці в свіжий грунт і нормалізацією поливу. При сильному загниванні кореневища, рослину неможливо врятувати.
Вкрай рідко кактус можуть вражати павутинний кліщ або тля. Боротьба з ними полягає в обробці спеціальними акарицидами. При невеликому зараженні можна обприскувати рослину мильним розчином, при наявності великих вогнищ зараження без хімічних засобів не обійтися.

Видове різномаїття роду Epithelantha

В домашньому розведенні кактус Епітеланта представлений декількома популярними видами:

• Эпітеланта мікромеріс (Epithelantha micromeris – Button cactus). Вид, що володіє їстівними плодами (насіннєвими коробочками). Стебло кулястої форми повністю покрите білими голками, які практично приховують його блідо-зелену шкірку.

  

  Цвіте маленькими блідо-рожевими квітками, потім утворює яскраво-червоні плоди, в яких дозрівають насіння.

• Epithelantha micromeris var. Greggii – відрізняється великим стеблом, що досягає 8 см в діаметрі. Склоподібні голки повністю покривають шкіру, утворюючи білуватий суцільний шар.

  

  Квітки темно-рожевого відтінку, великі.

• Epithelantha micromeris f. cristata  – невелика по розміру рослина утворює заплутану групу дрібних гребенів. Поверхня кактуса щільним килимом вкрита дрібними сіро-попелястим колючками.

  

  Цвіте в кінці зими, початку весни, дрібними квітками біло-рожевого забарвлення. Після цвітіння утворюються яскраво-червоні насіннєві коробочки, що містять невелику кількість чорних насіння.

• E. micromeris var. bokei (кулька для пінпонга) – висота циліндричної рослини може досягати п’яти сантиметрів. квітка густо вкрита білими, жовтуватими колючками.

  

  Квітки ніжно рожевого кольору до 2 см в діаметрі. Плодові коробочки яскраво-червоні, висотою близько 1 см.